Налаштування обприскувача для черезрядкової обробки
«Серединне черезрядкове обприскування» (ARM) — вид обробки, при якому пневматичний обприскувач проходить через ряд. Метою подібної практики є підвищення продуктивности шляхом подвійного зниження часу, що витрачається на обробку. Передбачається, що належне покриття крони рослин забезпечується як з боку проходу агрегату, так і з боку наступного рядка, який він минає.
За досвідом спеціалістів такий метод спрацьовує тільки для молодих чи невеликих рослин і лише перші кілька процедур на початку сезону. Однак, навіть тоді доводиться надлишково обробляти сторону, повз яку рухається обприскувач, аби забезпечити достатнє покриття рослин з іншого боку рядка, що оператор пропускає. На думку деяких консультантів, це не найкращий спосіб забезпечення захисту садових культур, кущів, однорічних пагонів, винограду тощо.
Постає логічне питання: у чому тоді суть цієї статті? Подекуди з’являються експериментальні проєкти нестандартної організації сільськогосподарських ділянок — задля заощадження місця, виробничих витрат тощо, інколи навіть до 35%. На деяких з них обладнання може проходити лише по кожному другому рядку. Вертикальні опори встановлюються з нахилом у бік рядка проходу, утворюючи V-подібні алеї для руху агрегатів. Нижче пропонується ілюстративний малюнок.
(Розміри вказані у футах).
Тож, при неможливості щорядкової обробки обприскувачем постає потреба в оптимізації його налаштувань для черезрядкового проходу. Зверніть увагу на шість чисел, вказаних в колах на малюнку вище. Вони позначають місця прикріплення водочутливого паперу для діагностики покриття обприскування.
Спочатку для обприскування насаджень використовувались наступні налаштування:
Аби встановити вихідні параметри, ми діагностували покриття при початкових налаштуваннях обприскувача за допомогою водочутливого паперу, зафіксованого в шести позиціях, як вказано на малюнку вище. Водочутливі папірці-маркери закріпили чутливою стороною з боку проходу обприскувача. При обприскуванні використовували воду, папір оцифрували для визначення продуктивности покриття у відсотках. Пам’ятаймо, що 10–15% — достатній показник, якщо струмінь рівномірно розподіляється по цілі попадання при щільності крапель не менше 85 шт/см². На малюнку нижче представлені результати у відсотках по кожній позиції, де був розташований водочутливий папір.
Отже, результати досить переконливі: чимало витраченого розчину та повітря. Протягом серії налаштувань подачі повітря та шляхом використання маркерних стрічок було вирішено знизити частоту обертів двигуна з 2150 об/хв до 1300 об/хв та застосувати метод «збільшення швидкости руху — зменшення подачі розчину». Також використали додаток-калькулятор OrchardMax для визначення ідеального об’єму розчину та норми витрати розпилювачів.
Кінцевий аналіз продемонстрував, що заощадження розчину склало близько 30%, при цьому вдалося суттєво знизити шум, знесення крапель й забезпечити належне покриття. Тож, чи можна сказати, що черезрядкову обробку виправдано? Як уже зазначалося вище, цей метод працює лише для молодих рослин і на початку сезону. Коли пагони підростуть, гілля та листя стануть густішими, забезпечити належне покриття ставатиме все важче. Зміни в налаштуваннях обприскувача аби подолати ці труднощі зроблять, власне, обробку менш ефективною (тобто, збільшення витрат пального, розчину, знесення крапель, і зниження рівномірного покриття). Потрібна перевірка часом аби побачити, чи виправдає неефективне обприскування (й потенційне зниження захисту фруктів), притаманне такій «архітектурі» саду, очікувані 35% заощадження на витратах.
Побачимо…
Постає логічне питання: у чому тоді суть цієї статті? Подекуди з’являються експериментальні проєкти нестандартної організації сільськогосподарських ділянок — задля заощадження місця, виробничих витрат тощо, інколи навіть до 35%. На деяких з них обладнання може проходити лише по кожному другому рядку. Вертикальні опори встановлюються з нахилом у бік рядка проходу, утворюючи V-подібні алеї для руху агрегатів. Нижче пропонується ілюстративний малюнок.
(Розміри вказані у футах).
Тож, при неможливості щорядкової обробки обприскувачем постає потреба в оптимізації його налаштувань для черезрядкового проходу. Зверніть увагу на шість чисел, вказаних в колах на малюнку вище. Вони позначають місця прикріплення водочутливого паперу для діагностики покриття обприскування.
Спочатку для обприскування насаджень використовувались наступні налаштування:
- Обприскувач: Turbo-Mist з висотою башти 3,5 м (центрифуговий насос).
- Найнижчий розпилювач ввімкнений, кожен другий розпилювач вимкнений, загальна кількість увімкнених розпилювачів з кожного боку — 5 шт.
- Розпилювачі: TeeJet керамічні дискові.
- Згори донизу: D3-DC45, D3-DC45, D3-DC45, D3-DC45, D3-DC25.
- Швидкість руху: 4,35 км/год згідно додатка-спідометра на смартфоні.
- Частота обертів двигуна: 2150 об/хв (ВВП ~540 об/хв).
- Вентилятор працює на нижній передачі.
- Тиск: 13,1 бар (190 фунтів/дюйм²)
- Пориви вітру: до 8 км/год.
- Температура: 30°C.
- Відносна вологість: ~ 65%.
Аби встановити вихідні параметри, ми діагностували покриття при початкових налаштуваннях обприскувача за допомогою водочутливого паперу, зафіксованого в шести позиціях, як вказано на малюнку вище. Водочутливі папірці-маркери закріпили чутливою стороною з боку проходу обприскувача. При обприскуванні використовували воду, папір оцифрували для визначення продуктивности покриття у відсотках. Пам’ятаймо, що 10–15% — достатній показник, якщо струмінь рівномірно розподіляється по цілі попадання при щільності крапель не менше 85 шт/см². На малюнку нижче представлені результати у відсотках по кожній позиції, де був розташований водочутливий папір.
Отже, результати досить переконливі: чимало витраченого розчину та повітря. Протягом серії налаштувань подачі повітря та шляхом використання маркерних стрічок було вирішено знизити частоту обертів двигуна з 2150 об/хв до 1300 об/хв та застосувати метод «збільшення швидкости руху — зменшення подачі розчину». Також використали додаток-калькулятор OrchardMax для визначення ідеального об’єму розчину та норми витрати розпилювачів.
- Найнижчий розпилювач ввімкнено, кожен другий розпилювач вимкнено, загальна кількість ввімкнених розпилювачів з кожного боку — 5 шт.
- Вгорі встановлений розпилювач TeeJet AITX8002, за ним – TeeJet TXR80015, TXR80036, TXR80015, TXR80015.
- Швидкість руху обприскувача — 7 км/год (4,35 милі/год) згідно додатка-спідометра на смартфоні.
- Частота обертів двигуна трактора — 1300 об/хв (ВВП ~ 300 об/хв).
- Вентилятор працював на нижній передачі.
- Тиск становив 6,9 бар (100 фунтів/дюйм²).
- Пориви вітру: до 4 км/год.
- Температура: 26,5°C.
- Відносна вологість: ~70%.
Кінцевий аналіз продемонстрував, що заощадження розчину склало близько 30%, при цьому вдалося суттєво знизити шум, знесення крапель й забезпечити належне покриття. Тож, чи можна сказати, що черезрядкову обробку виправдано? Як уже зазначалося вище, цей метод працює лише для молодих рослин і на початку сезону. Коли пагони підростуть, гілля та листя стануть густішими, забезпечити належне покриття ставатиме все важче. Зміни в налаштуваннях обприскувача аби подолати ці труднощі зроблять, власне, обробку менш ефективною (тобто, збільшення витрат пального, розчину, знесення крапель, і зниження рівномірного покриття). Потрібна перевірка часом аби побачити, чи виправдає неефективне обприскування (й потенційне зниження захисту фруктів), притаманне такій «архітектурі» саду, очікувані 35% заощадження на витратах.
Побачимо…
Коментарі