Обприскування в умовах запилености
У сільському господарстві часто доводиться проводити обприскування в умовах запилености (від вітру, близкости ґрунтових доріг тощо), через що виникає подальша складність — виснаженість рослин посухою. Для розв’язання цієї проблеми універсального засобу не знайдено, проте є кілька дієвих рекомендацій.
1. На більшість уношуваних речовин пил сильно не впливає. Проте існують й чутливі до нього продукти — гліфосат і Реглон (Reglone). Їхні активні інгредієнти мають досить потужний «заряд», тому вони активно утворюють сильні зв’язки з частками землі, включаючи не лише пил на поверхні рослин, але й підвішені частки ґрунту, що містяться в розчині під час обприскування, а це, у свою чергу, призводить до появи «турбулентности».
2. Пил можна вважати подібними до катіонів жорсткої води. Варто поекспериментувати з різними моделями концентрації діючої речовини. Можна підвищити концентрацію гербіцидів, значно перевищуючи дозування, розраховане на певного «шкідника». Є два традиційних методи застосування гліфосатів (а) зменшення об’єму води; (б) збільшення частки гербіцидів. Слід бути обачним із зменшенням кількості води, якщо обприскувальна ємність має спарений бак, наприклад, Група 6, 14 або 15 для протидії опору. Для таких продуктів потрібні більші об’єми води. Також не слід зменшувати концентрацію нижче рекомендованої при приготуванні розчинів із Реглоном.
3. Деякі спеціялісти рекомендуються збільшити об’єм води для зниження впливу пилу. Не зважаючи на те, що обсяги обприскування, зазвичай, занадто малі аби по-справжньому змити пил, однак більша кількість води дозволяє застосовувати краплі більшого розміру, які краще поглинаються за наявности пилу.
4. Ще один спосіб розв’язання проблеми пилу — збільшити норму внесення діючої речовини завдяки встановленню розпилювачів більшого розміру на ділянках, де запилення найбільш значне позаду коліс трактора.
5. Навіть коли пил не є проблемою, дуже часто по краях поля рослини сильно запилені через рух транспорту, тому на цих ділянках слід використовувати розчини вищої концентрації.
6. За інформацією одного поважного наукового джерела в галузі сільського господарства у 2006 р. Державним університетом Північної Дакоти з’ясовано, що ефективність контролю за пасльоном за допомогою гліфосатів знижується, якщо пил потрапляє на поверхню листків рослини до або через 15 хв після обприскування гліфосатом. Якщо пил відкладається пізніше, ніж через 15 хвилин після обробки, то фітотоксичність діючого розчину не знижується. Пил, що утворюється з мулистого глинистого ґрунту, у більшому ступені демонструє тенденцію до зниження фітотоксичности, ніж пил із суглинкових піщаних ґрунтів.
7. Для вирішення проблем запилености є ще кілька додаткових методів. Зниження швидкости дозволяє зменшити турбулентність і утворення пилу. Хоча, трактори з передньою стрілою (штангою) розпилюють суміш перше ніж утворюється пил, останній все ж таки відкладається до того, як розчин висохне, зменшуючи таким чином корисну дію внесеної речовини згідно з дослідженнями Державного університету Північної Дакоти.
8. Не слід плутати аеродинамічну турбулентність з пилом. Контроль за бур’янами може знижуватися на ділянках позаду причепа до трактора або поряд з колесами, коли в процесі обприскування струмені суміші відносяться потоками повітря. Прояснити ситуацію допоможе водочутливий папір, що змінює колір при потраплянні на нього крапель.
Коментарі