Промивання обприскувача: коли чисте є дійсно чистим
Одне з багатьох складних питань промивання ємностей — це знати, коли процес очищення проведено достатньо ретельно, щоб не завдати шкоди культурам, які обробляються. Це питання особливо актуально для виробників, які вирощують канолу (ріпак) і використовують гербіцидні препарати групи 2 або засівають сою і користуються дикамбою на деяких зі своїх площ. В обох цих випадках культури можуть бути надзвичайно чутливими навіть до незначних залишків гербіцидів.
Як оператору пересвідчитися, що очищення проведено достатньо ретельно? Приблизно через два тижні! Простого способу визначити це не існує, окрім як вжити попереджувальні заходи.
Однак можна й провести приблизні розрахунки. По-перше, необхідно знати толерантність культури до гербіциду, що бажано виразити як пропорцію суміші ємности, яку треба очистити. За приклад візьмемо дикамбу. Як повідомлялося, у нетолерантних до дикамби видів сої можуть спостерігатися симптоми деформації листя під впливом гербіциду в співвідношенні менше, ніж 1 до 20 тис. згідно з зазначеним виробником.
Нагадуємо, що очищення обприскувача — це, насправді, два окремі процеси. Перший процес — це розчинення суміші, що залишається в системі. Другий — це знезараження конкретних складових обприскувача (фільтри, шланги, инші компоненти тощо). У цій статті ми зосередимося на розчиненні суміші.
Якщо ви розчинюєте суміш, то друга складова в розрахунках, яку потрібно знати — скільки рідини залишилося в обприскувачі на момент очищення. Після того, як ємність спорожніє, у ній та під’єднаних трубопроводах усіх типів обприскувачів все ще залишається деяка кількість рідини. Поширеними осередками, де накопичуються залишки, є відстійник, всмоктувальна лінія, яка подає суміш до насоса, а також лінії, що повертають розчин до ємности в процесі перемішування або обприскування. Навіть коли насос уже не нагнітає рідину, у цих лініях все ще залишається певна кількість суміші. Цей обсяг рідини неможливо подати на стрілу обприскувача, тож більша його частина повертається до ємности.
Кількість цієї «залишкової рідини» складає 11–113 л (3–30 галонів США).
Об’єм залишку залежить від типу обприскувача та способу спорожнення ємности. Дехто з операторів просто розпилює суміш доки не впаде тиск у насосі, инші зливають залишкову рідину через клапан відстійника.
Обов’язково зливати залишкову рідину в ємності (відра, баки), а не на землю, оскільки вона завдасть шкоди ґрунту і, можливо, потрапить до стоку. Бажано завжди використовувати весь об’єм суміші під час обприскування в полі.
Як можна прослідкувати нижче, малий об’єм залишкової рідини значно покращує ефективність процесу розчинення. При купівлі обприскувача слід враховувати саме цю технічну характеристику.
Деякі приклади розрахунків наведені в таблиці нижче.
Зауважте, що всі пари випадків (1 і 2, 3 і 4, 6 і 7) використовують такий самий загальний об’єм води, проте слід порівняти співвідношення одинарного й потрійного промивання для трьох різних об’ємів залишкової рідини.
Порівнюючи Випадок 1 із Випадком 3 або Випадком 6 (об’єм залишку відповідно становить 38 л (10 галонів), 76 л (20 галонів) і 190 л (50 галонів), стає ясно, наскільки важливо звести до мінімуму об’єм залишкової рідини.
Вражає те, що значно ефективніше розділити той самий об’єм води на три невеликих партії послідовних промивань (Випадки 2, 4 та 7), ніж використати всю чисту воду за одне промивання.
Зменшуючи об’єм води на одне промивання, при збільшенні кількости промивань (Випадок 5), вдається отримати такий же належний результат, як і при безперервному промиванні.
Чи потрібно розбавляти залишок суміші до безпечного для наступної культури рівня? Не завжди.
Наступна рідина, що заливається до ємности, далі розчинятиме залишок, ймовірно, до співвідношення 1:100, у залежности від об’єму залишку та розміру ємности (Випадок 8). Проте, залишки попередньої суміші в стрілі обприскувача не розчиняться в рідині, що додатково заливається до ємности, тож, старий розчин може пошкодити рослини, якщо його спочатку не розбризкати десь інде, особливо, коли неможливо злити рідину або промити головки секцій обприскувача. Саме в таких випадках цінною складовою стає рециркуляційна стріла, з якої можна злити стару рідину без розпилення. Зворотній недолік полягає в тому, що об’єм суміші стріли потім повертається до ємности в процесі обробки, збільшуючи кількість суміші, що необхідно розчинити.
Пропонуємо повернутися до прикладу з дикамбою, коли необхідно розбавити залишок у 20 тис. разів при ємності на 4500 л (1200 галонів). Розглянемо два приклади. У першому, оператору потрібно злити розчин зі стріли в соєвому полі, не завдавши жодної шкоди сортам бобів, чутливим до впливу дикамби. Необхідно розвести розчин у 20 тис. разів. Ми розглянули 5 варіянтів, припустивши, що кількість залишкової рідини складає 38 л (10 галонів). Зауважте, що наша мета не змінилася — розбавити залишкову рідину у 20 тис. разів.
Формули
Розчинення за одне промивання = кінцеве розчинення × (1/ кількість промивань)
Об’єм промивання = (розчинення за одне промивання × об'єм, що залишається) — об’єм, що залишається
Максимальний коефіцієнт розчинення при ємності 4500 л (1200 галонів) й залишку 38 л (10 галонів) становить 120 (Див. рядок 8 у таблиці вище).
І пам’ятайте, що розчинення залишкової рідини — це лише одна зі складових процесу очищення.
Порівнюючи Випадок 1 із Випадком 3 або Випадком 6 (об’єм залишку відповідно становить 38 л (10 галонів), 76 л (20 галонів) і 190 л (50 галонів), стає ясно, наскільки важливо звести до мінімуму об’єм залишкової рідини.
Вражає те, що значно ефективніше розділити той самий об’єм води на три невеликих партії послідовних промивань (Випадки 2, 4 та 7), ніж використати всю чисту воду за одне промивання.
Зменшуючи об’єм води на одне промивання, при збільшенні кількости промивань (Випадок 5), вдається отримати такий же належний результат, як і при безперервному промиванні.
Чи потрібно розбавляти залишок суміші до безпечного для наступної культури рівня? Не завжди.
Наступна рідина, що заливається до ємности, далі розчинятиме залишок, ймовірно, до співвідношення 1:100, у залежности від об’єму залишку та розміру ємности (Випадок 8). Проте, залишки попередньої суміші в стрілі обприскувача не розчиняться в рідині, що додатково заливається до ємности, тож, старий розчин може пошкодити рослини, якщо його спочатку не розбризкати десь інде, особливо, коли неможливо злити рідину або промити головки секцій обприскувача. Саме в таких випадках цінною складовою стає рециркуляційна стріла, з якої можна злити стару рідину без розпилення. Зворотній недолік полягає в тому, що об’єм суміші стріли потім повертається до ємности в процесі обробки, збільшуючи кількість суміші, що необхідно розчинити.
Пропонуємо повернутися до прикладу з дикамбою, коли необхідно розбавити залишок у 20 тис. разів при ємності на 4500 л (1200 галонів). Розглянемо два приклади. У першому, оператору потрібно злити розчин зі стріли в соєвому полі, не завдавши жодної шкоди сортам бобів, чутливим до впливу дикамби. Необхідно розвести розчин у 20 тис. разів. Ми розглянули 5 варіянтів, припустивши, що кількість залишкової рідини складає 38 л (10 галонів). Зауважте, що наша мета не змінилася — розбавити залишкову рідину у 20 тис. разів.
Формули
Розчинення за одне промивання = кінцеве розчинення × (1/ кількість промивань)
Об’єм промивання = (розчинення за одне промивання × об'єм, що залишається) — об’єм, що залишається
Максимальний коефіцієнт розчинення при ємності 4500 л (1200 галонів) й залишку 38 л (10 галонів) становить 120 (Див. рядок 8 у таблиці вище).
- Одне промивання: розчинення у 20 тис. разів неможливо забезпечити для ємности на 4500 л (1200 галонів). Максимально можливе розведення в 120 разів.
- Два послідовних промивання: коефіцієнт розчинення при кожному промиванні становить 20.000 × 1/2 = 141. Потрібний рівень розчинення неможливо досягти для ємности на 4500 л (1200 галонів).
- Три послідовних промивання: коефіцієнт розчинення при кожному промиванні становить 20,000 × 1/3 = 27. На одне промивання потрібно 27 × 10 - 10 = 260 галонів (985 л). Для трьох промивань загальний об'єм — 780 галонів (2950 л).
- Чотири послідовних промивання: коефіцієнт розчинення при кожному становить 20.000 × 1/4 = 12. Для одного промивання потрібно 110 галонів (420 л). Загальний об’єм рідини для чотирьох промивань — 440 галонів (1670 л).
- П’ять послідовних промивань: коефіцієнт розчинення при кожному промиванні становить 20.000 × 1/5 = 7. Для одного промивання потрібно 60 галонів (230 л). Загальний об’єм рідини для п’яти промивань — 300 галонів.
- Одне промивання ємність на 1200 галонів (4500 л) може забезпечити розчинення залишкової суміші лише в 120 разів.
- Два промивання забезпечують коефіцієнт розчинення 166 × 1/2 = 13. Для одного промивання достатньо 120 галонів (450 л), для двох — 240 галонів (900 л).
- Три послідовні промивання: кожне з них забезпечує розчинення в 166 × 1/3 = 6 разів. Для одного промивання достатньо 50 галонів (190 л), для трьох — 150 галонів (570 л).
І пам’ятайте, що розчинення залишкової рідини — це лише одна зі складових процесу очищення.
Коментарі